Самоосвітня компетентність

Самоосвітня компетентність - це здатність учня самостійно здійснювати складні види діяльності.

Компоненти самоосвітньої компетентності учнів:

• розуміння власних потреб на підставі самоаналізу, самопізнання;
• уміння розв'язувати проблеми на основі отриманих самостійно знань;
• організація власних прийомів самонавчання;
• упорядкування власних знань, знаходження зв'язків між ними;
• критичне ставлення до будь-якої отриманої інформації, вироблення власної позиції при набутті певних знань;
• використання для отриманої інформації різноманітних баз даних, джерел інформації;
• уміння долати труднощі, невпевненість;
• адекватне оцінювання значення набутих знань у власній діяльності;
• представлення, обгрунтування та захист отриманого результату;
• уміння співпрацювати з оточуючими людьми, здобувати знання шляхом колективної діяльності;
• прийняття рішення на основі співробітництва, толерантне ставлення до опозиційної точки зору;
• уміння розробляти та виконувати програми самоосвіти з урахуванням власних потреб і потреб суспільства;
• уміння використовувати нові технології інформації та комунікації;
• знаходження нестандартних нових рішень на основі самостійно набутих знань;
• гнучкість застосування знань, умінь, навичок в умовах швидких змін;
• постійний самоаналіз та самоконтроль за самоосвітньою діяльністю

Рівні самоосвітньої компетентності учнів:

• Підготовчий (володіння вміннями здійснювати первинну обробку навчальної інформації за вказівкою вчителя)
• Перший (уміння вибирати відомі способи дій)
• Другий (уміння здійснювати окремі самоосвітні операції)
• Третій (володіння умінням творчо-пошукової діяльності)

Основні задачі, які підлягають реалізації педагогічним колективом:

• створення умов для розвитку та самореалізації учнів;
• задоволення запитів та потреб школяра;
• засвоєння продуктивних знань, умінь;
• розвиток потреби поповнювати знання упродовж усього життя.