Басня "Вовча яма"

ВОВЧА ЯМА

Голодний Вовк по лісу бродив,

Поїсти щось шукав собі.

Але нічого не знаходив,

І був на білий світ він злий.

Та ось на думку йому спало

Зробити пастку. Ще й яку!

Зкопав він яму величезну,

Настелив гілки і траву.

Коли піднялось сонце вранці,

Він вирішив піти в село,

Щоб на сніданок поживитись,

Бо в животі уже гуло.

Ось і вівчарня, де ягнятка

Такі гарненькі та смачні…

Та що це? Тріск гілок… Собаки…

О, Боже! Де вони взялись?

Вовк з переляку убігає

До себе в ліс; вони за ним…

І знову тріск… Це Вовк потрапив

У той капкан, що сам зробив.

Отож в народі досі кажуть:

«Що ти посієш, те й пожнеш».

Комусь ти яму приготовиш,

Та сам ти в неї й попадеш.