СДЕЛАЙТЕ СВОИ УРОКИ ЕЩЁ ЭФФЕКТИВНЕЕ, А ЖИЗНЬ СВОБОДНЕЕ

Благодаря готовым учебным материалам для работы в классе и дистанционно

Скидки до 50 % на комплекты
только до

Готовые ключевые этапы урока всегда будут у вас под рукой

Организационный момент

Проверка знаний

Объяснение материала

Закрепление изученного

Итоги урока

Женщины-изобретательницы

Категория: Физика

Нажмите, чтобы узнать подробности

Большинство людей не знают фамилий и имен изобретателей, которые придумали для нас различные приборы, устройства. Да и вообще, как-то принято считать, что изобретатели - это мужчины, а женщины - лишь музы для изобретателей. Данная подборка исторических фактов поможет вам убедить своих учеников в обратном. А значит, нельзя недооценивать женский ум !

Просмотр содержимого документа
«Женщины-изобретательницы»

Жінки - винахідниці

Поняття “винахідник” зазвичай у людей асоціюється виключно з чоловіками. Якщо запропонувати кому-небудь назвати кілька прізвищ винахідників, то зазвичай називають Кулібіна, Едісона, Белла, братів Райт, Попова, Фарадея, Франкліна, тобто лише чоловіків. Вам можуть ще назвати імена жінок, що є політичними діячами, письменницями, але жінок-винахідниць не знає майже ніхто.


Хоча чимало важливих винаходів було зроблено саме представницями слабкої статі. Просто про це у нашому традиційно “чоловічому” світі скромно замовчується. Чомусь прийнято вважати, що всі видатні винахо-ди зробили виключно чоловіки. А жінки, так собі – поряд з чоловіками… І максимум, що вони можуть зробити для суспільства - стати музою для чоловіка-винахідника.

Однак в історії були відомі жінки, що зробили такі винаходи, багатьма з яких ми користуємося і зараз. Деякі жінки отримали визнання у традиційно чоловічих галузях науки та техніки ! Саме у числі “жіно-чих” винаходів — циркулярна пилка, автомобільний глушник, перископ для підводних човнів, бро-нежилет  та багато іншого.

Взагалі жіночі винаходи не бувають «божевільними», «чудакуватими», а завжди спрямовані на задо-волення практичної потреби. Цікаво, що жіночі винаходи не лише практичні, але й прибуткові , вони демонструють широкий діапазон винахідницьких інтересів жінок. Реально, немає такої галузі промис-ловості, торгівлі чи науки, в якій не було б жінок, отримавших патенти !

Отже, поговоримо сьогодні про деяких жінок-винахідниць.



1) Найпершою винахідницею називають Гіпатію Александрійську (Hypatia) 370 – 415 н.е. – талановитого вченого часів Римської імперії, філософа, астронома і математика, хранительку найвідомішої і найбагатшої Александрійської бібліотеки. Гіпатія відома винаходом астролябії – астрономічного приладу для вимірювання координат небесних тіл, а також фізичного приладу для визначення густини рідини - ареометра. Саме Гіпатії математики зобов’язані такими поняттями, як гіпербола, парабола, еліпс.

Гіпатію називали гордістю Александрії та порівнювали одночасно з трьома богинями : з Афіною - за розумом, з Афродитою – за красою, з Герою – за поставою.

Страшною була доля цієї геніальної жінки. У ті часи християнські єпископи боролись із язичництвом. Одного разу Гіпатію спіймали та у християнському храмові розідрали її одяг, били камінням і з живої здирали шкіру до кісток за допомогою шматків черепиці та мушлів. А потім вже мертву розрубали на шматки і спалили на вогнищі.

2) В 1810 році Табіта Беббіт винайшла циркулярну пилку – суто чоловічий інструмент. Вона не була фемінисткою чи бізнес - леді, це була дівчина із релігійної секти шейкерів, ткаля. Якось одного разу вона спостерігала за своїми братами, які пиляли дерево звичайною двуручною пилкою, і помітила, що працюють вони дуже інтенсивно, але колоди розпилюються лише тоді, коли пилка рухається вперед. А от при зворотньому напрямку руху пилки ніякої практичної дії не відбувається. Дівчині спало на думку зробити пилку з  круговим лезом, з якою може працювати лише одна людина, в результаті чого різко зростає продуктивність роботи. Правда, внаслідок дуже строгого статуту релігійної громади дівчина не стала подавати заявку на патент свого винаходу.

3) Августа Ада Лавлейс (Ada Lovelace) - 1815-1852, перший у світі програміст, легендарна жінка ! На її честь одна з мов програмування була названа "АДА". Графіня Ада Лавлейс була донькою знамени-того англійського поета Байрона. Ада помогала Чарльзу Беббіджу, який винайшов так звану "аналітич-ну машину", вона писала програми для його винаходу. Аді Лавлейс належить авторство таких термінів, як "робоча комірка" та "цикл". До речі, більшість своїх робіт Ада публікувала під чоловічим іменем, бо інакше їх просто б не надрукували ! На жаль ця унікальна жінка померла зовсім молодою у віці 36 років від онкологічного захворювання.

4) Американский вчений-комп’ютерщик, військовий діяч Грейс Хоппер. Вона разом із Говардом Айкеном у 1944 році спроектували гарвардський комп’ютер «Марк 1» — п’ятитонну машину, яка займала цілу кімнату. Хоппер сама винайшла компілятор, який перекладав написаний текст у комп’ю-терний код, і придумала термін «баг» (помилка у програмі, що призводить до неправильного функціо-нування) , коли їй довелося діставати із пристрою трупики метеликів. В 1959 році Хоппер була членом групи, що винайшла одну з мов програмування COBOL .


5) Мало хто знає, але коли лише почали з’являтися автомобілі на вулицях міст, коли ще не було так званих «двірників», тобто склоочищувачів, водії справлялись з брудом на лобовому склі за допомогою своїх дружин ! Так-так, жінки були змушені під час снігу, граду чи дощу вискакувати з автомобіля, щоб протерти лобове скло.

Як не дивно, але "двірники" на автомобілях придумала теж жінка. І знову - провінціалка , фермерша зі штату Алабама Мері Андерсон. Вона побачила вперше автомобиль у 1903 році, коли приїхала на екс-курсію до Нью - Йорку. Мері каталась по засніженому місту і була явно не в захваті від частих зупинок : водії кожні 5-10 хвилин вилазили і протирали лобове скло від снігу. Повернувшись до рідної домівки, Мері розробила спеціальний простий пристрій, що являв собою важіль; потягнувши за ручку, можна було керувати закріпленою ззовні гумовою планкою, яка починала очищувати бруд на лобовому склі.

Незважаючи на те, що Мері Андерсон на момент отримання патенту було вже 38 років і вона була до-свідченим підприємцем (жінка торгувала нерухомістю і тримала власну виноробню), отримати дохід від склоочисників вона не змогла. Спочатку Мері намагалася продати права на винахід якійсь канадській фірмі, але її пропозиція була відкинута. Автовиробники теж не поспішали встановлювати склоочисни-ки Андерсон. А коли в 1920 році закінчився термін дії патента, автомобільні підприємства почали від-разу ж обладнувати свої автомобілі склоочисниками, зробленими за креслянням Мері. Звичайно ж, винахідниця не отримала від автовиробників ані гроша. 


6) Інша винахідниця , американка Шарлотта Бріджвуд, у 1917 році запатентувала електричні скло-очисники, які працювали від двигуна автомобіля. Її винахід теж не став джерелом доходу – склоочис-ники продавалися з рук геть погано. Лише у 1920 році концерн «Каділлак» першим вбудував електричні «двірники» у машини всіх своїх моделей, а інші автомобільні концерни дуже скоро наслідували його приклад.


7) А чи знаєте ви, що перші автомобілі вироблялись без глушників шуму і тому страшно ревли під час поїздки? Навіть знаходитись поряд з таким працюючим агрегатом було не дуже комфортно, то що вже казати про поїздку у такому авто ! Звичайно, жінки насилу переносили таке «задоволення», як напри-клад, поїздка за місто. Крім того, постійне ревіння двигунів автомобілів лякало місцевих жителів. І от у 1917 році американка Ель Долорес Джонс спасла світ від гучного ревіння двигунів, винайшовши автомобільний глушник, який у ті часи називали акустичним фільтром.


Отже, скажете ви, жінки робили винаходи лише для вдосконалення суто чоловічих агрегатів ? Зовсім ні ! Їх винаходи також стали для нас гарними помічниками у домашньому господарстві.


8) Еллен Еглуї – жінка, що винайшла барабан пральної машини. У 1888 році вона продала патент на свій винахід лише за 18 доларів, бо оскільки вона була чорношкірою, то ніхто не став би купувати пральну машину, якби знав, що патентом на неї володіє якась "негритянка".



9) Посудомийну машину створила американка Джозефіна Кокрейн у 1886 році. Справа в тому, що Джозефіну Кокрейн просто «дістала» нерозторопна прислуга, яка постійно била предмети із коштовного китайського сервізу. А оскільки сама господарска мити посуд не любила, вона вирішила створити агрегат для мийки посуду. Три роки Джозефіна поралась зі своєю машиною. Вона витратила всі свої заощадження, продала прикраси, замість світських раутів та балів ходила по брудним майстерням, спілкувалась зі слюсарями та механіками. І все ж таки створила посудомийну машину ! Але ще важче було просунути цей винахід у народ. Ніхто не хотів купляти його: навіщо машина, якщо є дружина ?! Тоді Джозефіна Кокрейн звернулась у великі ресторани та їдальні. В решті решт їй вдалося переконати підприємців, що її агрегат набагато економічніше, ніж багаточисельний штат сварливих посудомийок. Але ця річ була признана реально необхідною у господарстві машиною лише через 40 років після винаходу.
 Сьогодні в Америці немає  підприємств громадського харчування, де не було б посудомийних машин. Та й у звичайних будинках вони теж зустрічаються дуже часто.



10) Джессі Уітні Картрайт (Jessie Whitney Cartwright) (1891-1977) належить багато інновацій побутової техніки. Саме вона у 1946 році отримала патент на першу модель мікрохвильової печі «Radarange». Перші мікрохвильові печі почали використовувати у військових їдальнях та госпіталях не для приго-тування їжі, а для швидкого розморожування продуктів. Ці печі мали страхітливі розміри, важили 340 кг, їх електрична потужність складала 3 кВт. Джессі Картрайт, працюючи на військовому виробництві, зробила історичний внесок у саме мирне заняття – у домашнє господарство. Їй також належить автома-тизація механічної пральної машини. Сучасні пральні машини – це програмовані автомати, чим суспільство зобов’язане саме Джессі.


11) Бьюла Луїза Генрі (Beulah Louise Henry) - американська винахідниця, авторка 110 винаходів і власниця 49 патентів. Вона була онучкою губернатора Північної Кароліни У.Холдена. Ще у часи навчання в коледжі дівчина оприлюднила свої перші винаходи. Перший патент на морозильник для морозива вона отримала у 25 років. Бьюла удосконалювала друкарські і швейні машинки, придумувала парасолі-автомати, механічні ляльки, які могли відкривати і закривати очі та міняти колір очей. Її авторству належить консервний ніж та клапан для надувних виробів, а також друкарська машинка, що робила 4 копії оригінального тексту без використання копіювального паперу. В 1930 році за свої багаточисельні технічні знахідки вона отримала від колег прізвисько «Леді Едісон». За своє життя вона заснувала 2 компанії та працювала на різні фірми у якості консультанта. Все життя прожила в одному з Нью-Йоркських готелів, ніколи не була одружена, померла у віці 86 років у 1973 році. 

12) Бетті Грем (Bette Nesmith Graham)(1924 - 1980) – авторка канцелярського «коректора» для зама-льовування друкарських помилок. У нас  Liquid Paper рідким папером практично ніхто не називає, кажуть «коректор», а вже ім’я винахідниці знають хіба що одиниці. Кажуть, що на помилках вчаться. Але , виявляється, завдяки власним помилкам можна зробити непогану кар’єру і сколотити значний капітал ! Саме так і трапилось з американською секретаркою Бетті Грем, яка взагалі нічого такого винаходити не збиралась — вона  мріяла стати художницею. Бетті не любила свою роботу, на яку влаштувалась, бо не було на що жити; вона часто робила помилки і тому була вимушена багато разів передруковувати цілі сторінки. Вже на першому тижні своєї роботи у нотаріальній конторі її ледь не звільнили, коли замість lawful ("законна") вона надрукувала у дорученні awful ("жахлива"). А оскільки мова йшла про дружину начальника, розгорівся неабиякий скандал. Втім, на перший раз, Бетті пожаліли. Бетті зацікавилась, як зробити щось таке, щоб не передруковувати, а замальовувати друкарські помилки. Допомогла звичайна розведена акварель-темпера, відома всім художникам. Бетті протягом 5 років так успішно замальовувала помилки, що її начальник жодного разу це не помітив. Врешті решт Бетті вирішила, що це може стати справою прибутковою, отримала патент , заснувала свою фірму і почала з 1956 року виготовляти і продавати власну рідину-коректор під назвою «Mistake Out» (геть помилки), попит на яку зростав дуже швидко. Винахід Бетті вийшов на світовий ринок. А багато років потому у 1980 році після смерті Бетті її компанія з виготовлення «коректорів» була продана за 47,5 мільйонів доларів. У заповіті Бетті поділила свій значний спадок між сином і благодійними організаціями.


13) Серед жіночих винаходів є й такі, що використовуються у військовій техніці .

Американка Сара Метер створила перископ, відповідний патент вона отримала у 1845 році. Що правда, свій винахід вона зробила не на пустому місці – щось схоже на перископ було відоме і до неї. Але заслуга Сари у тому, що вона вдосконалила дуже примітивний пристрій і «довела» його до практичного використання у армії. Масове використання перископів почалося у період громадянської війни у Америці (1861–1865 роки). Солдати прив’язували перископи до гвинтівок і стріляли, не висовуючись із окопів. У подальшому перископ стали використовувати і на флоті, а ще пізніше – на танках.



14) Колись весь зв’язок між військовими кораблями відбувався за допомогою розмахування кольоровими прапорцями і реально гучними криками. Американка Марта Костон допомогла розв’язати цю проблему. Вона рано вийшла заміж і вже у 21 рік овдовіла, залишившись із 4 малими дітьми на руках. Марта не сама висунула ідею сигнальних ракет, план вона знайшла у записнику свого чоловіка, який нещодавно помер, але розробка була не працююча. Рішуча молода вдова 10 років працювала разом із хіміками та піротехніками над вдосконаленням сигнальних ракет, які б горіли довше і світились різними кольорами. Але у патенті від 1859 року її назвали лише адміністратором, а звання винахідника отримав покійний містер Костон. Хоча це не засмутило Марту і вона заснувала компанію «Coston», яка займалась виробництвом сигнальних ракет червоного, білого і зеленого кольорів. А пізніше вона продала свій патент ВМС США за 20 тисяч доларів.



15) Хеді Ламарр (Hedy Lamarr)(1915-2000)– австрійська кіноактриса, зірка Голлівуду і одночасно радіоінженер. Хеді Ламарр спочатку отримала скандальну славу після того, як знялась у фільмі чеського режисера Густава Махатого, де вперше в історії кіно була показана відверта сцена сексуального характеру, за що Адольф Гітлер назвал її ворогом Третього рейху, а римський папа Пій XII призвав католиків не дивитись фільм. Але Хеді цікавило не лише кіно. У 1941 році вона запатентувала секретний засіб зв’язку, який динамічно змінював частоту мовлення випадковим чином у широкому діапазоні, щоб утруднити перехват інформації ворогом і таким чином заважати торпедуван-ню фашистами кораблів з цивільним населенням . З 1962 року цей пристрій почали використовувати в американських торпедах. Цей винахід дуже довго був засекречений Пентагоном. І лише у середині 80-х років 20 століття він став доступним не лише для військового, а й для цивільного застосування.

А сьогодні ця технологія використовується у мобільному зв’язку , у супутниковому радіозв’язку, а також для GPS, Wi-Fi , Bluetooth. Отже, фактично Хеді Ламарр розробила основні принципи стільникового зв’язку.


16) Наталія Валодимирівна Малишева (народ.у1922 році) – інженер-конструктор двигунів зенітно-ракетного комплексу С-57 і космічного корабля "Восток", на якому вперше у космос полетіла людина – Юрій Гагарін. Вона була єдиною жінкою у Радянському Союзі, яка була членом державної комісії з досліджень ракетних комплексів.

Вийшовши на пенсію Малишева допомагала облаштовувати подвір’я Свято-Успенського Пюхтицького жіночого монастиря у Москві і залишилась там служити простою черницею, прийнявши постриг під іменем Адріана.

 

17) Перша жінка-вчений у американській компанії General Electric, Кетрін Блоджетт у 1935 році винайшла разом із Ленгмюром спосіб виготовляти скло, що не дає відблисків і не спотворює зображен-ня. Для цього вона наносила спеціальну тонку мономолекулярну плівку на його поверхню. 44 шари мономолекулярних плівок дозволяли пропускати крізь скло 99% сонячного проміння. А у 1938 році вона отримала патент на нанесення такої плівки на скло, яка фактично не відбиває сонячні промені, тобто патент на «невидиме» оптичне скло. Це відкриття зробило революцію у виробництві оптичних пристроїв. Вже у часи Другої світової війни скло Блоджетт широко використовували у перископах, дальномірах, камерах для аерофотоз’йомки. Пізніше «просвітлені» лінзи поширились у окулярах, телескопах, мікроскопах, проекторах, фотоапаратах.

18) Стефані Кволек (Stephanie Kwolek) – американський хімік польського походження, винахідниця кевлара, легкого волокна, з якого зараз у всьому світі виробляють куленепробивні бронежилети. Цей матеріал сьогодні використовується практично всюди: з нього роблять троси, кузови автомобілів і катерів, гальмівні колодки, вітрила, фюзеляжі літаків і деталі космічних кораблів, шлеми, лижі і тенісні ракетки. Легкий міцний кевлар, який у 5 разів міцніший за сталь, Стефані Кволек винайшла випадково у 1964 році під час спроби вдосконалити покриття для автомобільних шин, працюючи у одній з найбіль-ших хімічних компаній світу - компанії DuPont.

19) Марія Телькеш (Mária Telkes) - видатний угорсько-американський вчений, яка працювала над технологією отримання сонячної енергії. Марія у 1948 році розробила першу сонячну систему опалення, яка використовувалась у так званому «сонячному будинку». Це була перша з багатьох сонячних панелей, які ми сьогодні можемо бачити на дахах будинків та підприємств, а також вони застосовуються для підтримання роботи супутників і космічних кораблів. Марія Телькеш винайшла також інші механізми, що працюють завдяки сонячній енергії, у тому числі дистиллятор води для рятувальних плотів (цей пристрій може врятувати життя пілотів та моряків, що опинилися у відкритому морі без прісної води, опріснюючи морську воду). Також Марія винайшла сонячні пічі та інше. За це її називали «сонячною королевою» .


20) Британська студентка Емілі Каммінс винайшла у 2009 році холодильник на сонячних батареях . Емілі поїхала з експедицією у Намібію і там розробила простий холодильник, який використовує сонячні промені, щоб випаровувати воду і охолоджувати продукти та ліки. Емілі Каммінс ретельно продумала і випробувала всі деталі пристрою та навчила жителів південної частини Африки, як сконструювати свої власні сонячні холодильники.



Отже, як бачимо, жінки завжди активно приймали участь у розробках нових приладів та пристроїв, а тому не можна недооцінювати жіночий розум !









Джерела :

https://www.cosmo.ru/lifestyle/society/kak-dzhoy-izobretatelnicy-sozdavashie-veshchi-bez-kotoryh-my-ne-mozhem-oboytis/

http://tsimbal.livejournal.com/145978.html
http://www.womanineurope.com/magazin/numbers/a30/seele.php
http://www.liveinternet.ru/users/lecky/post106329989/
http://www.women-inventors.com/Women-Inventors.asp

https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BA%D0%B5%D1%88,_%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%8F

http://vikent.ru/enc/7385/

https://persons-info.com/persons/KOSTON_Marta

http://www.ivanov-v.ru/interesno/zhenshhiny-i-izobreteniya/

http://www.people.su/articles/1477

https://www.adme.ru/vdohnovenie/15-luchshih-izobretenij-zhenschin-511005/

http://www.calend.ru/person/7521/

http://www.spletnik.ru/blogs/govoryat_chto/114759_chto-izobreli-zhenshciny

https://infomix.com.ua/zhinki-shho-zminili-avtomobilniy-svit/